ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ПОСИЛАННЯ НА ЕЛЕКТРОННИЙ РЕСУРС

 Електронні ресурси  –  це інформаційні ресурси, які керуються комп’ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп’ютера. Електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів, зображень, включаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, або їх комбінації), електронні програми і об’єднання цих видів в одному ресурсі.

Це матеріали в цифровому форматі, доступні в електронному вигляді.

У бібліографічних списках можна використовувати схему спрощеного бібліографічного опису з усіма обов’язковими та лише частиною факультативних елементів. Вона є цілком слушною при складанні списків джерел до курсових, дипломних, магістерських робіт, дисертаційних досліджень, прикнижкових і пристатейних списків рекомендованої літератури.

Бібліографічний опис електронних ресурсів віддаленого доступу та соціальних сервісів

БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПОСИЛАНЬ

 

Новий стандарт набув чинності 01.07.2016.

Це регламентуючий документ для оформлення бібліографічних посилань та бібліографічних списків посилань у наукових роботах.

Він установлює види бібліографічних  посилань,  що  є  частиною  довідкового  апарата  документа  та наводяться  у  формі  бібліографічного  запису,   а  також  визначає  правила  та особливості  складання  і  розміщення  відповідних  записів.

  Поширюється  дія стандарту  на  бібліографічні  посилання  в  опублікованих  і  неопублікованих документах незалежно від носія інформації.

Бібліографічне посилання – сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний у тексті документа інший документ, що є необхідними й достатніми для його загальної характеристики, ідентифікування  та пошуку.

 

Об’єкт бібліографічного посилання – всі види опублікованих і неопублікованих документів, їхні окремі складники або групи документів на будь-яких носіях.

Посилання – уривок, витяг з якого-небудь твору, на які посилаються у викладі, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку. Іноді те саме, що виноска.

Виноска – пояснення, примітка до тексту, поміщені під ним. Виноски забезпечують можливість додавати у текст статті інформацію, що доповнює основний текст джерелами або уточненнями, але не перериває текст у статті. Виноски додаються автором у тексті й виводяться в окремому розділі (чи розділах) статті за допомогою відповідних тегів або шаблонів. Розділ, де показуються примітки, розташовують наприкінці статті (або розділу).

Знаки виноски –  умовна позначка у вигляді арабських цифр (порядкових номерів), літер чи астериска (зірочки), що використовують для пов’язування підрядкових і позатекстових бібліографічних посилань із частиною основного тексту документа.

Примітка – короткий запис, що є поясненням до якогось тексту; додаток до якого-небудь твору, що містить у собі пояснення до нього або відомості про його автора.

Елементи бібліографічного запису (заголовок і бібліографічний опис) та знаки пунктуації в бібліографічному посиланні, незалежно від його призначення та виду, подають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80 і ДСТУ ГОСТ 7.1 з урахуванням таких особливостей: